Конкурсні роботи - поезії
Анастасія Тимчишин,
м. Чернівці, ЗОШ І-ІІІ ст. №24.
Звернення Зельми до сучасного читача
Ти малюєш квіти на собі,
щоби стати мов обкладинка альбому.
Їде потяг, чути свист і рідну мову.
А мелодія лягає у вірші.
Ми з тобою сидимо в однім вагоні.
Попри нас летять дерева та роки,
Неймовірно це, мов папороть у полі
й швидкоплинно наче тіні на стіні.
Пісня стала надто хаотична
Ода бунту і коханню, і весні.
Я розтанула, перетворившись у відлуння.
Дзвінким ехом мене чують Чернівці.
Анастасія Ніколаєсі,
с. Снячів, Снячівська ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Я пригорнусь до тебе, Україно,
Я пригорнусь і серцем, і лицем.
Землі чарівної ніколи не покину,
Тому й кажу усім тепер про це.
Моя державо! Ти моя колиско!
Ти моя зоре, мріє неземна!
Вклонюсь тобі, о земле моя, низько,
Завжди цвіти, як молода весна!
Шевченко заповів нам не коритись
Тим ворогам, що нелюдами звуть.
І ще заповідав – завжди молитись,
І з вірою у серці класти путь.
Не зраджу його мрію я ніколи,
Де слово заповітне угорі…
У Господа щасливу долю молим,
Для нашої величної землі!
О, воїне, тобі вклоняюсь, брате!
Хтось у сльозах промовив слово « тату»…
Старенька матір, зморщивши чоло,
До Бога молиться,
Війни щоб не було…
Надіється і вірить, все минеться,
Моя дитина знов у дім вернеться…
І разом ми складемо пісню щиру,
І заспіваємо, що нам лиш треба миру …
Тримайтесь, хлопці, вам велика шана,
За вашу мужність і за ваші рани.
Не будуть рани вам вогнем боліти,
Якщо Вкраїна буде вільно жити…